Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ).
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною.
Нала́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нала́годитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Серединський налагодився іти до князя. 2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Там що йому не толкуй, а він своє править. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Владично правиш ти народом. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж.
