Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ламанина

Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАМАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАМАНИНА"
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Закиса́́ти, -са́ю, -єш, сов. в. закиснути, -ну, -неш, гл. Закисать, закиснуть. Очі закисатимуть. Мнж. 166.
Переплавний, -а, -е. Переплавна середа. Преполовеніе. У переплавну середу пасла дівка череду. Н. п.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАМАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.