Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Боротьба, -би, ж. Борьба. Боротьба з злими духами. Бувши в смертній боротьбі, молився.
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ.
Кубло, -ла, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла?
4) = водня. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
Чудородія, -дії, ж. = чудасія.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.
