Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ.
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть.
2) низький на очі. Близорукій. Ум. низенький, низьке́нький.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Підпалили сосну від споду до верху. Підпалив у печі, гріє окропи.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
