Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапик

Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було. Ном. стр. 296, № 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПИК"
Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля. Вх. Ут. 250.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. ІІІ. 59.
Незримо нар. Незримо.
Одягнути, -ну, -неш, гл. = одягти.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Посудомити, мить, гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.