Архв'я́нка, -ки, ж. Арфистка.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво.
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
Урочина, -ни, ж. = уроки.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
