Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю.
Набри́днути Cм. набридати.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Пахнячий ладан до кадильниці.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
