Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Леніла вода, леніла.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. 2) Лѣсокъ въ степи.
Посокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити... і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити.
Пролизати Cм. пролизувати.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Фльора, -ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют «фльора».
