Відвал, -лу, м. Отчаливаніе.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. 2) раст. см. пшінька.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба!
Отара, -ри, ж. Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. Ум. отарка, отарочка.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
