Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ланва

Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Кіев. г. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Св. Л. 74. Также Чуб. VII. 405. Cм. стельвага.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАНВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАНВА"
Варенуха, -хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. Як випили варенухи, то й загули як мухи. Ном. № 11635. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. I. 20. Ум. варенушка, варенушечка. МУЕ. ІІІ. 183.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАНВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.