Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його.
Дру́жно нар. Дружно, въ согласіи. З хазяїном я жив дружно. Ум. дружне́нько. Жили дружненько ті дві жінки, мов би куми або ятрівки.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Покровка, -ки, ж. Яблоня, плоды которой созрѣваютъ къ концу сентября.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
