Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапа

Лапа, -пи, ж. 1) Лапа. Пише як сорока лапою. Ном. № 6078. 2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ. 3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПА"
Баламутство, -ва, с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.
Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
Дообі́дній, -я, -є. Бывающій до обѣда. Дообідня година. О. 1862. І. 81.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний. Гол. ІІІ. 523.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Пожерти Cм. пожирати.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив. О. 1862. І. 75.
Пузань, -ня́, м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.