Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лакітка

Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКІТКА"
Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАКІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.