Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лакузитись

Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКУЗИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКУЗИТИСЬ"
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Пропір, -ру, м. Пропорція, мѣра, доза, порція. Харьк. г.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Цідіння, -ня, с. Процѣживанье.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАКУЗИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.