Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лакузитись

Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКУЗИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАКУЗИТИСЬ"
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Вищирити Cм. вищиряти.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. І. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.
Проти, про́ти́в, пред. 1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. І. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92. 2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді. К. Псал. 2. 3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Г. Барв. 252. Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Чуб. І. 13. Виходила вона проти череди і загляділа Василя. 4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Черк. у. Проти дня брехня, проти ночі правда. Посл. 5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. МВ. І. Проти місяця видко. Мет. 141. 6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Грин. І. 189. Проти його нема чоловіка. 7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Мил. 9. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Мил. 8. Що се за сон? прогни чого? Г. Барв. 272.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.
Уміцнити Cм. уміцняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАКУЗИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.