Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лантушка

Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАНТУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАНТУШКА"
Брацар, -ра, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. І. 153, 160, 161.
Віншувати, -шую, -єш, гл. Поздравлять. Віншую вас цим новим роком. Ном. № 346.
Вохко нар. Сыро, влажно.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Позверховно нар. Поверхностно.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАНТУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.