Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -ся.
Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш, гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Придави півня, щоб кукурікнув.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся.
2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся!
Перед 2, -ду, м. 1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. 2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. 3) мн. переда. Полы полушубка. 4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед. 5) перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Ум. передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя.
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Нащо ти нас потребуєш?
Протеребити Cм. протеріблювати.
