Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Позлегати Cм. позлягати.
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Розвідка, -ки, ж.
1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває.
2) Изслѣдованіе (научное).
3) Жена разведенная съ мужемъ.
Стели́ти, -лю́, -леш, гл. Стлать. Білу постіль стелила, сама ся спати ложила.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
