Буґа, -ґи, м. = бугай і.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ум. обуваннячко.
Перенайти, -йду, -деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Вжахнулись і поблідли на виду.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво.
2) у праву руч. Вправо.
3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. під пяну руч. Подь пьяную руку. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними.
5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним.
6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре.
7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. І син за нею руч тягне. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне.
8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником.
9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Громада почала схилятися на руч Грицькову. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло.
10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу.
11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть.
12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь.
Ухоркатися, -каюся, -єшся, гл. Умаяться. Обидві ухоркались, аж піт пройняв.
