Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Безрахубний, -а, -е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват.
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. Як би так малось, як не мається, так що б то було! А малась воля, малась сила! Як би малась сила! День той малось свято. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Малося йти в город, та дощ не пустив. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
