Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ластівеня

Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАСТІВЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАСТІВЕНЯ"
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Зн. 55.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАСТІВЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.