Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Пластуни, 2) = пластовець.
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його.
Проламувати, -му́ю, -єш, сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Проламав (у лісі) стежку.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо.
Усолодати, -ся, -даю, -ся, -єш, -ся, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Усолодив (усолодається) тісто.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ.
