Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Cм. риндач.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир.
