В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе.
Сталь, -лі, ж.
1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі.
2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Убільшки нар. Величиной, по величинѣ. Cм. завбільшки. Село не велике, вбільшки як Хорошів. У нас нема такого вола вбільшки.
