Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Хто тебе наділив конем і бронею? Вивели йому коня в броні. до броні! Къ оружію!
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) 2) Часть снувалки. (Cм.)
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Срібнорогий, -а, -е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати.
