Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дещиця

Де́щиця, -ці, ж. Кой-что, нѣчто. О. 1861. XI. Кух. 23. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Дещо. 59. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩИЦЯ"
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. Харьк. у. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. Ном. № 13692. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі! Новомоск. у.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру. Стор. II. 61.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕЩИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.