Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джвякати

Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖВЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖВЯКАТИ"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Г. Барв. 402., Ум. малолітненький. Грин. III. 339.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк.
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.  
Присолити Cм. присолювати.
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. Шух. I. 31, 106. Kolb. I. 60. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було. ЕЗ. V. 146.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина. Рудч. Ск. І. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖВЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.