Верг, -гу, м. Слой.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) — до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Ум. облачок. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. пішов до бога вівці пасти. Умер. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. 3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Сидить нерухома та пасе нас очима. 3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню.
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду.
Полатух, -ха, м. = полатайко.
С пред. = з.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. А щоб тебе хапун ухопив. 4) Въ загадкѣ: ротъ.
