Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деспот

Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕСПОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕСПОТ"
Вигавкати, -каю, -єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.
Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Фр. Пр. 74. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю. Фр. Пр. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕСПОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.