Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево.
Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм.
Відсахнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Одсахнувсь жінки й дитинки. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза.
Підстароста, -ти, м.
1) Помощникъ старости 1.
2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
Хрокання, -ня, с.
1) Хрюканіе свиней.
2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом.
