Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Капосний, -а, -е. Пакостный, вредный, злой, дрянной. Цить, капосний! Либонь не знає... ще й огризається, щеня! І в хату капосна баба не пусте.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ!
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
