Боїще, -ща, с.
1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. Івась кидає свої боїща та руйнування.
2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь?
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. Одрізав на три цалі.
