Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дещо

Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩО"
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Злопотіти, -почу, -тиш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли. Гол. І. 265.
Оберега, -ги, ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять. Волч. у.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.
Хлопан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном. Богодух. у.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ном. № 10572. Ум. шкі́рка, шкі́рочка. Рудч. Чп. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.