Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дещо

Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЩО"
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Намости́ти Cм. намощувати.
Нахідка, -ки, ж. Находка. Учись, сину, на старість буде як нахідка. Посл.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає. Ном. стр. 304, № 503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.