Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

а-є

А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А-Є"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А-Є"
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня. Харьк. у.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а. ЗЮЗО. І. 137. 2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Перемовити Cм. перемовляти.
Просушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. просуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Просушиваться, просушиться. Ой хоть замочуся, в роду просушуся. Чуб. V. 460.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова А-Є.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.