Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дешпіт

Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Виступ, -пу, м. Выступленіе. Желех.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.  
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. Ном. № 10265. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Чуб. VII. 440. КС. 1883. XI. 505. Троянцям всім дали тетері. Котл. Ен. II. 8. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка. Чуб. IV. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕШПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.