Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дешпіт

Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕШПІТ"
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Надої́ти Cм. надоювати.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у.
Угрин, -на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
Шувний, -а, -е. Красивый. ( Гал.). Гол. IV. 429. Вх. Лем. 486. (Словацкое šumný). Шувні молодята. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕШПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.