Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерюга

Дерю́га, -ги, ж. = Дерга. Пропила дерюгу на Мусійову наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв. Ном. № 12553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЮГА"
Випереджати, -джаю, -єш, сов. в. випередити, -джу, -диш, гл. Опережать, опередить, обгонять, обогнать. Ну, тепер, — каже чорт, — хто кого випереде, того буде пані. Рудч. Ск. І. 68.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина. Вх. Лем. 467.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.