Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Не розчовпну, що ти пророчиш.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Узяв діжу-самопіч.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця.
