Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дженджик

Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНДЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНДЖИК"
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Полатай-хата, -ти, об. Эпитетъ сына: пріобрѣтающій въ хозяйствѣ. Син — полатай-хата, а дочка — обдери-хата. Ком. II. № 1079.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь. Шух. I. 101.
Промежи пред. = проміж. Утікала Бондарівна промежи домами. Чуб. V. 427.
Рештант, -та, м. Арестантъ. Їх на роботу з рештантами не виганяли. ЗОЮР. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖЕНДЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.