Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дженджик

Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНДЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНДЖИК"
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Заборя́нство, -ва, с. Хожденіе на заработки по принужденію, съ цѣлью добыть денегъ для уплаты податей. Cм. забір. О. 1861. XI. 111.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 (Желех.) или 50 штукъ. (Гол. Од. 35).  
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Тройчатий, -а, -е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Штанодран, -ну, м. Раст. = драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖЕНДЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.