Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дженчик

Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНЧИК"
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Попідмальовувати, -вую, -єш, гл. Подкрасить (во множествѣ).
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Тічка, -ки, ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖЕНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.