Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дженчик

Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕНЧИК"
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Навгли́бшки нар. = завглибшки.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖЕНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.