Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся.
Гайовий, -а, -е. = гаєвий. Гарна, як квітка гайова.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже.
Залива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. 2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. зали́тися кро́в'ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров'ю.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Я й сама (дров) притягну. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок.
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
