Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джавур

Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖАВУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖАВУР"
Братова I, -вої, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖАВУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.