Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Домовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. домо́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Ум. охвице́рик, охвице́рочко.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Почорнілий дах.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Тільки пара хвостів осталось. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. 4) = нечеть. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ув. хвостище. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
