Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

де-чий

Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Переправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перепра́витися, -влюся, -вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море. Рудч. Ск. і. 120.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Поладитися, -джу́ся, -дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться. Н. Вол. у.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик. Гол. III. 462.
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Н. П. 351.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Тайна, -ни, ж. = таємниця. Господня тайна в тих, що Господа бояться. К. Псал. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕ-ЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.