Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

де-чий

Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕ-ЧИЙ"
Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі, ж. 1) Соленый овечій сыръ. 2) Бриндзю бити: а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798.
Дрімни́ці, -ни́ць, ж. мн. = дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці. Мил. 36.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Шпинь 2, -ня, м. = шпеник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕ-ЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.