Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Зраз, -зу, м.
1) Черенокъ для прививки къ дереву.
2) Образецъ: колодка (у сапожниковъ).
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. Повикли вони вже так робити.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
Численність, -ности, ж. Многочисленность.
