Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добрячий

Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. МВ. Т. 27. Добрячі були люде покійнички. МВ. І. 15. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРЯЧИЙ"
Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Боклатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Камен. у. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці.... МУЕ. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.