Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довбало

Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБАЛО"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Замі́жній, -я, -є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. І. 378.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Склепіння, -ня, с. Сводъ. Св. Л. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВБАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.