Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Cм. ватажити.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ.
2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Заробити на зодягу.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла.
