Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Обнови у серці матерню радість. матерня мова. Родной языкъ.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Особистість, -тости Личность.
Пакуватися, -куюся, -єшся, гл. Укладываться, упаковываться.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской.
Роздолля, -ля, с.
1) Широкая низменность, долина. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні.
2) Раздолье, ширь, воля.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина.
