Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довжок

Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖОК"
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.). Шух. І. 177.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.