Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довжанка

До́вжанка, -ки, ж. 1) Продольная вспашка. 2) Высокій горшокъ, молочный горшокъ, молочникъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖАНКА"
Дерки́й, -а́, -е́. Шероховатый. Вх. Зн. 14.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Залі́зти Cм. залазити.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить. Черк. у.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Обідити Cм. обіжати.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати. Рудч. Ск. І. 120.
Продір, -ра, м. = протір. ЕЗ. V. 188.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Єв. Мр. XV. 24. Роспинателям народним, грядущим тиранам. Шевч. ІІ. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВЖАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.