Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгість

До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГІСТЬ"
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи. Золотонош. у.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись. ХС. І. 76.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині. Лукаш. 129.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Осюди нар. Вотъ сюда. Желех.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Ринка, -ки, ж. Родъ глиняной кастрюли. Шух. I. 264. Вас. 181. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ном. № 721. Ум. ри́ночка.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.