Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довбняк

Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБНЯК"
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Коби Cм. коб.
Лука́внувати, -ную, -єш, гл. Лукавить. Ном.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Півть, -ти, ж. Большой кусокъ сала съ цѣлаго бока свиньи. Чтире півті солонини із них наробили. Гол. II. 507.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВБНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.