Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Домири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Помириться.
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Остатній, -я, -є. = останній. Остатню корову жидам продам.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Приросток, -тку, м. = приплід.
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто!
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить.
