Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довговік

Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВІК"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Відколупати Cм. відколуплювати.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Запускна́ ополо́нка. При ловлѣ рыбы неводомъ зимою та прорубь, въ которую первоначально опускается неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Немать нар. = нема.
Новик, -ка, м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.