Бідашний, -а, -е. = Бідолашний. Трава сніжечком біленьким припала, бідашний степ став сумувать.
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный.
На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Де Христос подівся? — На небо знявся.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный.
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати.
