Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довід I

До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІД I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІД I"
Асаву́ла, -ли, м. = Осаву́ла.
Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Ирховий, -а, -е. = иршаний. Желех.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Студенець, -нцю, м. = холодець. Шух. І. 143. Kolb. І. 50.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІД I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.