Бусол, -сла, м. = бусель.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Хліб на тій воді замішувала.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка.
1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах.
2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур!
Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Cм. контосити.
Ласкавий, ласкав, -а, -е. 1) Милостивый, благосклонный, снисходительный. Прошу, будьте ласкаві, не во тів вам! Пані моя ласкавая, я би м тобі щось сказала.
2) Кроткій, смирный, добрый, ласковый, привѣтливый, любезный. Ласкаве телятко дві матки ссе. Що в тебе, багачу, кози та. овечки, а в мене, багачу, ласкаві словечки. Вона ж мене сушить, вона ж мене в'ялить все ласкавими словами. Забарив нас ласкавими словами. будь ласкав, будьте ласкаві! Пожалуйста! Будь такъ добръ, будьте такъ добры! Та встань, будь ласкав, пане свату! Кн. Пустіть, будьте ласкаві! Ум. ласкаве́нький.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу.
2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати.
