Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей.
Тетеронька, тетерочка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха.
