Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгенний

Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГЕННИЙ"
Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Знаджувати, -джую, -єш, сов. в. знадити, -джу, -диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить.
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Левиц. І. 210. Наблизилось до вас царство Боже. Єв. Л. X. 9. Смерть наближається. Мир. ХРВ. 313. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив. Сим. 217.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Перепливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепливти и переплисти, -ву, -веш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. Чуб. V. 940. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Чуб. V. 929. Бік пережить — не море переплисти. Ном. № 8125.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Полох 2 меж. Выражаетъ испугъ, также удары сердца съ испуга. Серце у мене тільки полох-полох, та й замліло. Г. Барв. 127.
Прошиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. проши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Прошиваться, прошиться. 2) Проникать, проникнуть, пролѣзть. Я вночі сюди прошилась, ніби муха. Греб. 341.
Утворити, -рю, -риш, гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. ІІ. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.