Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгий

До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Ном. № 5388. Чеше довгі коси. Шевч. 25. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Н. Вол. у. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. Чуб. ІІІ. 332. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. Мет. 330. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. Скакати в довгої лози. Левиц. І. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35., Ум. Довге́нький, довге́сенький. Левиц. Пов. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГИЙ"
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш! Посл. Липов. у. 2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді. Ном. 3) Говорить подъ носъ. Шейк.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Талувати, -лую, -єш, гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Шаговий, -а, -е. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стала б усіх обділити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.